В Ужгороді розташовується безліч театрів. Кожен з них по-своєму унікальний, але ось ужгородський театр ляльок “Бавка” приваблює своєю назвою навіть найдосвідченіших глядачів. У цей театр багато людей закохуються завдяки своєрідній атмосфері. Ужгородський театр ляльок є досить молодим в місті, але знайшов свого глядача. То яка ж історія у театру ляльок? Як він з’явився? І які вистави ставляться на його сцені? Про це і йтиметься у статті на uzhhorod.in.ua.
Рання історія театру ляльок
Цей театр було створено в Ужгороді у 1980 році. Перший час творчий колектив закладу, зокрема перший директор Володимир Ліхтей, а також головний режисер Микола Волошин, зіткнулися зі значними труднощами, адже не було ні матеріальної бази, в тому числі приміщення, ні професійних артистів у трупі. Спочатку театр працював із виїзними виставами. Акторами театру на той час стали випускники Дніпропетровського театрального інституту та Харківського інституту мистецтв імені Котляревського. Вже згодом у творчий склад театру влилися місцеві талановиті актори та актриси, такі як Лариса Кривчик, Олена Пишко та інші. Саме вони й становили основу творчого колективу.
Щоправда, у перші роки актори не мали навіть приміщення, де могли б тренувати свої виступи. Лише у 1988 році вони отримали приміщення в центрі міста на Театральній площі, де у 20-х роках минулого століття діяв перший у краї Російський театр “Просвіта”. Цей театр був заснований М. Садовським. Театр на новому місці одержує і нового художнього керівника. Ним став Мирослав Петій, професійна людина із досвідом організаційної роботи. На той момент у театрі грали 15 людей, серед яких опинилися провідні майстри сцени – Андрій Опіок, Олена Пишко, Микола Карпенко, Тетяна Сударєва, Лариса Кривчик, а також актори Павло Проданюк, Юлія Чеховська та Олександр Бєліков. Також до їхніх лав потрапила недосвідчена, але дуже талановита молодь Дмитро Ємець, Ганна Ліпчей, Ярослав Яник, Іванна Павлюк під керівництвом головної режисерки та заслуженої артистки України Наталії Орешникової. Візуалізацією всіх творчих проєктів займалася головна художниця Паола Полуденна.
Перші кроки театру ляльок
Дебютна вистава “Хоробре жабеня” відбулася 6 жовтня 1981 року. Перша вистава відбулася в колишньому Будинку офіцерів. Цю виставу ставив його перший головний режисер Микола Волошин. Для більше ніж половини акторів це була їх перша робота на великій сцені, тому ця вистава стала справжнім дебютом не лише для театру, а й для його учасників. Дуже цікаві вистави здійснювала і тодішня режисерка Людмила Кребс. Вона особливо запам’яталася глядачам за її п’єсою-казкою Т. Гуревич та Н. Гернет “Гусеня”.
Першим завлітом театру ляльок був відомий в той час Фелікс Кривін, який дуже швидко передав свою справу театрознавиці Ніні Луговій. Звичайно ж, у той час у всіх була молодість і величезне бажання грати, але в той же час не вистачало грошей та досвіду. Коли театр ще не був стаціонарним, все багатство та різноманітність театрального дива, побудованого на світі, на ефектах, були просто незбагнені. Незважаючи на це, колектив мав дарувати радість дітлахам навіть у найвіддаленіших куточках гірських районів. Таким чином театр уже тоді робив шляхетну справу у вихованні дітей, даруючи їм радість спілкування з ляльковим мистецтвом.
В репертуарі Закарпатського обласного театру ляльок на сьогодні близько 60 вистав.
Основним репертуаром ужгородських лялькарів є постановки з українських народних та літературних казок. Наприклад, тут грають “Підкова щастя” В. Датчанина за мотивами казок Івана Франка чи “Колобок” Є. Патріка. Також у театрі ляльок представлена світова класика, така як дитяча на кшталт “Кікін будинок” С. Маршака, “Малюк і Карлсон” М. Коляди, “Казка шкере” Ю. Чеповецького, “Бармалій” К. Чуковського, так і більш доросла на зразок “Сам” Н. Орєшникова, “Енеїда” Я. Стельмаха за Котляревським. Також у театрі представлена сучасна драматургія, така як “Нове плаття для принцеси” А. Маслова.
Але Закарпатський ляльковий театр не зупиняється на досягнутому. Він постійно готує прем’єри нових спектаклів, намагається знайти нові творчі підходи. Наприклад, у театрі колись було представлено спектакль “Вечори на хуторі, чи билиці про вічне…” за мотивами Гоголя. Ця вистава є трагікомічною фантасмагорією з філософським підтекстом і розрахована, звичайно ж, на дорослу аудиторію. Театр бере участь у соціальному, а також культурному житті не лише міста, а й цілого регіону. Більше того, спектаклі ужгородських лялькарів відомі не лише в Закарпатській області, а й усередині країни та навіть за кордоном.
Успіх надихає працівників театру і далі експериментувати як у виборі матеріалу для вистав, так і у виборі стилю роботи. Колектив запрошує до співпраці режисерів та художників з інших театрів. Це, звичайно ж, сприяє внесенню нових елементів, задумів до режисури, сценографії, розкриття творчого потенціалу акторів. Так, у 2009 році відомий режисер Олег Жюгжда із художницею Лесею Лучко по-новому відчув та передав глядачеві всіма відомий твір Лесі Українки “Лісова пісня”. Поставлена вистава викликала просто величезний резонанс серед шанувальників театрального мистецтва.
Новий етап у житті театру ляльок
Новий етап творчої діяльності розпочався у 1990 році. Саме в той рік театр ляльок вирішив організувати проведення Міжнародного фестивалю театру ляльок “Інтерлялька”. Цей фестиваль став першим форумом в Україні. Через декілька років, а саме у 1997, він був включений до Світової асоціації лялькарів. У 2019 році було проведено XVII “Інтерляльку”. Фестиваль сприяє зміцненню творчих зв’язків між країнами Карпатського Єврорегіону та Західної Європи. Також було укладено партнерські угоди з Кошицьким театром ляльок, розташованим у Словаччині. Колектив театру активно бере участь у реалізації грантових проєктів і має на рахунку дуже багато успішних.
Звідки пішла назва театру
У 2005 році, починаючи від свого 25 театрального сезону, Закарпатський обласний театр ляльок отримує особисту назву “Бавка”, що є досить символічною назвою. Так у деяких селах Закарпаття називали будь-яке театральне видовище, що влаштовується заїжджими цирками чи власними силами. Також до складу українського народного лялькового театру вертепу на Закарпатті, окрім звичайних співаків та музикантів, входив “бавля” – актор, який працював із ляльками.
Отже, назва театру “Бавка” є символічною. І його вистави не залишаються осторонь як від звичайних глядачів, так і від дуже вибагливих цінителів мистецтва. Зрозуміло, що через це вистави дуже високо оцінюють на престижних театральних фестивалях як всеукраїнського, так і міжнародного значення.
Відвідати театр варто ще й тому, що єдиний у своєму роді народний тандем, де можна спостерігати талановиту гру акторів, що поєднується з ляльковою історією про різні легендарні події та сучасні проблеми.
Через всі вищезазначені причини цей театр повинен відвідати абсолютно кожен. Бо в його стінах сподобається як малюкам, так і дорослим. Абсолютно кожен зможе отримати задоволення чи над чимось подумати. Цей театр є справжньою перлиною Закарпатської області!
