Жодна екскурсія Ужгородом не обходиться без відвідування центральної набережної, де просто неможливо не помітити яскраву та незвичайну будівлю — Закарпатську обласну філармонію. Споруда була зведена в 1904 році та раніше виконувала роль синагоги ортодоксальної громади євреїв-ашкеназі. Після Другої світової війни радянська влада передала приміщення Міністерству культури СРСР. Тепер в цій прекрасній будівлі, яка поєднує в собі візантійський, романтичний та мавританський стилі, розташована головна концертна зала Закарпаття з якісною акустикою та старим чеським органом, який буквально зачаровує своїм могутнім глибоким звучанням, пише сайт uzhhorod.in.ua. Про минуле та сучасність Ужгородської філармонії докладніше на офіційному сайті philarmonia.uz.ua
Історія будівництва
Перша синагога була побудована в Ужгороді в 1794 році. Але її спіткала доля багатьох деревʼяних споруд того часу, вона згоріла. До будівництва нової справа дійшла лише на початку ХХ століття. Проєкт створили талановиті архітектори Ференц Саболча та Дюла Паппа. В 1904 році до єврейської громади будо поважне та добре ставлення, тому ужгородська влада виділила для будівництва мальовничий куточок на березі річки в самому середмісті. Забудова цієї території тільки починалась, тож не було необхідності привʼязуватись до якогось архітектурного ансамблю. Саме тому ми маємо змогу сьогодні милуватися результатом повної свободи мистецької думки творців цього архітектурного шедевру.
Кошторис на будівництво синагоги був доволі солідний — 200 000 крон. Спонсорами виступили звичайні члени громади на заможні меценати з єврейським корінням. До проєктування підійшли серйозно, врахували усі технічні та комунікаційні моменти. Споруда була забезпечена центральним опаленням, електрикою, якісною системою водопостачання та каналізації. До того ж ця синагога стала першою залізобетонною будівлею в місті, збудована з матеріалів, які були завезені з Італії. Масштаби також були визначними. Приміщення розраховане на одночасне перебування всередині 900 осіб.
Відкриття синагоги відбувалось без особливих урочистостей. З молитовного дому сюди просто перенесли священні книги юдеїв, інші побутові дрібниці та розхідні матеріали. Після цього були проведені молебень та освячення будівлі.
Архітектурні особливості
Фахівці досі сперечаються щодо визначення архітектурного стилю колишньої синагоги. Більшість все ж таки вважає, що в ньому переважають неомавританські ознаки, а доповнюючими є арабо-марокканські та візантійські мотиви.
Цоколь було зведено з рожевого мармуру, стіни облицювали червоними керамічними плитами та декоративною цеглою. Портал вікон прикрашає штучний мармур мʼякого червоного кольору. На центральному фасадному балконі раніше була встановлена велика зірка Давида. На стінах були розміщені різні сакральні написи. Один з них свідчив, що синагога побудована в 5694 році за єврейським календарем. Оздобленню даху архітектори також приділили особливу увагу. Тут були розташовані фігурні вежі із глини, різні орнаменти та прикраси із міді. Вінчали синагогу скрижалі Заповіту.
Перетворення на філармонію
Під час Другої світової війни будівля не зазнала руйнувань, угорські та німецькі військові зробили з неї конюшню. Євреї тоді перебували під неабиякими репресіями та переслідуванням, тому зрозуміло, що споруда перестала виконувати своє пряме призначення. Юдейська символіка була знищена, а синагогу передали в розпорядження Міністерства культури. Було очевидно, що така вишукана будівля повинна бути повʼязана з чимось також прекрасним — як то культура. Про ще одну визначну культурну памʼятку – Ужгородський інститут культури та мистецтв – читайте в статті.
На жаль, за довгий час, поки синагога була в занепаді та без належного догляду, її стан дещо погіршився. В стінах зʼявились тріщини, фундамент пошкодили ґрунтові води. Але все полагодили та провели повну реконструкцію.
Зовнішній вид став не таким помпезним та навантаженим різними деталями. Скрижалі з 10 заповідями Мойсея, які були розташовані на даху, демонтували. Натомість встановили символ музичного мистецтва — ліру. Всі мавританські декорації також були прибрані, вежі замінили на колони.
До речі, сама синагога була завжди одноповерховою, мала лише традиційні балкони для жінок. В ході реконструкції будівлю розділили на два поверхи, що дало змогу створити незвичну унікальну акустику. Перший поверх — просторий вестибюль. Другий — глядацька зала та сцена. В 70-х роках було добудовано поруч ще триповерховий корпус, де розташована мала зала на 360 місць, репетиційні зали, а також різні побутові та профільні приміщення.
Рік заснування Ужгородської обласної філармонії — 1946. Вона стала першою концертною установою Закарпаття. Мала за мету популяризацію світової музичної культури та розвиток професійного виконавського мистецтва в області.
Першим директором став З. З. Тарумов. В перші ж роки існування на базі філармонії почали працювати одразу декілька колективів: естрадний ансамбль, духовий та симфонічний оркестр, Закарпатський ансамбль пісні та танцю.
Філармонія сьогодні
В різні часи тут виступали відомі скрипалі (О. Криса, А. Винокуров, Б. Которович, Д. Ойстрах, Л. Шутко), піаністи (С. Ріхтер, Е. Гілельс, В. Єресько, В. Сєчкін, М. Сук), віолончелісти (М. Чайковська, М. Ростропович), альтист Ю. Башмет, вокалісти (Н. Матвієнко, О. Басистюк, Д. Гнатюк, Д. Петриненко, А. Солов’яненко), Державний оркестр народних інструментів ім. М.Осипова, струнний квартет ім. О.Бородіна, Братиславський симфонічний оркестр, Державний симфонічний оркестр Грузії, хорова капела Мічиганського університету тощо.
В стінах Закарпатської обласної філармонії з 2008 року проводиться Міжнародний фестиваль органної музики імені Наталії Висіч, а з 2012 року — Міжнародний фестиваль «Музика без кордонів».
Сьогодні тут успішно працюють :
- Академічний симфонічний оркестр (диригент — заслужена артистка України Вікторія Свалявчик-Цанько)
- Академічний духовий оркестр (керівник — народний артист України Володимир Співак
- Академічний камерний оркестр (керівник — заслужений артист України Владислав Юрош)
- ансамбль «Закарпатські візерунки»
- камерно-інструментальний ансамбль «Угорські мелодії» (керівник — заслужена артистка України Діана Гавата).
Головні солісти: Галина Гаврилко (сопрано), Олександр Садварій (тенор) та Катерина Гажо (орган).
Галина Гаврилко — учасниця багатьох конкурсів та концертів в Україні, Німеччині та Швейцарії. У 2005 році стала володаркою першої премії Міжнародного конкурсу ліричних виконавців в м. Лоніго в Італії, у 2007 році — лауреатка другої премії на Міжнародному конкурсі «Нова хвиля» в Юрмалі (Латвія). У 2008 році Галині випала честь співати на одній сцені з легендарною Монсерат Кабальє.
Олександр Садварій активно виступає з духовим та симфонічним оркестрами, працює як в класичному, так і в естрадному жанрах. Представляє Україну на сценах різноманітних міжнародних проєктів, зокрема в Німеччині та Франції.
Катерина Гажо є лауреаткою багатьох фестивалів в Україні та Словаччині, Всеукраїнського конкурсу ім. Г. Г. Нейгауза та премії імені Д. Задора (про життя та творчий шлях цього видатного композитора читайте в статті). У 2018 році Катерина була нагороджена стипендією президента України за досягнення у сфері музичного виконавського мистецтва.
В Закарпатській філармонії встановлено один з найкращих органів в Україні, який має три клавіатури та 2250 труб. Серед інших музичних інструментів також клавесин та два роялі: Steinway & Sons і Petroff.
Джерела:
