На Закарпатті існує та існувало безліч театрів. Закарпатський обласний театр ляльок, Закарпатський обласний угорський драматичний театр, Закарпатський обласний руський драматичний театр, але перлиною серед них є Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр. У нього дуже довга та досить цікава історія, про яку мало хто знає. Як розвивався цей театр? Що тут можна побачити у ХХІ столітті? І чим він може бути цікавий широкій масі? Про це і йтиметься у статті на uzhhorod.in.ua.
Розвиток театральної справи на Закарпатті
Коли Закарпаття увійшло до складу Чехословацької республіки, у свою чергу утворилися умови для створення місцевого драматичного театру. Цю ініціативу взяло на себе товариство «Просвіта», яке 7 липня 1920 року створило театральний гурток. Першим твором, який вони поставили на своїй сцені, виявилася оперета Івана Котляревського «Наталка Полтавка». До вересня 1920 року цей гурток поставив лише сім вистав. Безперечно, існування такого невеликого гуртка не могло задовольнити потреби закарпатської інтелігенції. Саме тому вже до кінця вересня того ж року Головний відділ товариства «Просвіта» поставив на порядок денний питання про започаткування постійного театру. Звісно ж, поява першого на Закарпатті театру привабила безліч акторів, співаків, режисерів та подібних людей в область.
Видатний український поет та письменник, один із перших закарпатських критиків Василь Ґренджа-Донський назвав відкритий у 1921 році Руський театр товариства “Просвіта” святинею рідного слова, одним із найяскравіших здобутків в історії національно-культурного відродження Закарпатської України першої половини ХХ століття.
З 1929 по 1930 роки склад трупи становив 10 осіб. У такій невтішній ситуації опинився новий директор Микола Арка – режисер, актор, співак уродженець міста Миколаїв. На той момент він перебував у Празі. Ця людина виступала в театрі Садовського у Києві, а також у «Народному домі» в Одесі. Відомо, що актор дав згоду стати директором, хоча добре розумів, що коштів практично немає, та й борги театру дуже великі. Навесні 1931 року трупа Миколи Арка становила 17 людей. У репертуарі театру було лише дві вистави, а саме оперета Сідні Джонсона «Гейша» та «Король бавиться» Рудольфа Нельсона. Відновлення українського театру у краї необхідно пов’язувати з іменами Анни Шерегій, Василя Ткачука, Ольги Шпірій, Івана Жарта, Івана Саса та братів Юрія та Євгена Шерегіїв. Створений театр отримав назву «Нова сцена» і водночас існував із театром Арка. Цікаво навіть те, що більшість акторів «Нової сцени» були вихідцями із Закарпатської області.
Створення Закарпатського театру
У 1945 році рада Закарпатської України ухвалює рішення про створення в культурному центрі Закарпаття театру. Новостворений театр у квітні 1945 року продемонстрував свою першу виставу під назвою «Російські люди» К. Сіманова.
12 листопада 1945 року Рада Народних Комісарів Української Радянської Соціалістичної Республіки затверджує постанову про заснування нового державного театру в Закарпатській області. Згідно з цією постановою, уряд Української Радянської Соціалістичної Республіки з 1945 до 1947 років на території Закарпатської області приїхав з виступами Запорізький український музичний театр. Театр в той час перебував під вмілим керівництвом артиста СРСР В. Магара, який і став першим режисером театру.
У 1946 році Закарпатський обласний державний Український музично-драматичний театр розпочав повноцінну роботу в місті.
Звичайно ж, історія театру розпочалася задовго до його офіційного відкриття. Наприклад, ще в 1920-х роках вставали невеликі товариські студії так званого українського театру. В них збиралися шанувальники художньої літератури народного та історичного характеру. Саме за цими творами були поставлені перші п’єси, а згодом вони прославлені в середині ХХ століття в стінах вже повноцінного театру.
Хто грав у театрі та які п’єси ставилися?
За понад сімдесят років творчої діяльності театр виніс на суд своїх глядачів кілька сотень вистав за п’єсами російських, українських та, звичайно ж, світових класиків. Серед творів були такі як «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Кам’яний господар» Лесі Українки, «Вкрадене щастя» Івана Франка, «Травнева ніч» та «Циганка Аза» М. Старицького, «Лимерівна» П. Мирного, «Свої люди, поквитаємось» О. Островського, «У неділю рано зілля копала» В. Василько. Крім цих творів, тут також розігрувалися п’єси досить відомих поетів. Тут грали вистави «Весілля в Малинівці» Л. Юхвіда та О. Рябова, «Васа Залізного» М. Горького, «Кумедний випадок» Карла Гольдоні, «Дванадцята ніч» Вільяма Шекспіра, «З любов’ю не жартують» Педро Кальдерона, «Витязь Янош» Шандора Пете Чапека та «Севільський цирульник» Тьєра Бомарше.
Тут навіть були поставлені твори закарпатських авторів. Наприклад, тут можна було побачити «Жменяки» М. Томчанія, «Микола Шугай» І. Стецюри, «Закарпатське весілля» В. Руснака, «Его» Ю. Чері, «Покаяння» А. Духновича «Вечеря синіх гір» В. Сичевського, “Повінь” Ф. Потушняка.
За час свого існування через театр пройшло багато культурних діячів України. Всі ці люди займали в свій час кардинально різні посади в театрі. Серед них був Ігнат Ігнатович, Володимир Магар, брати Шерегії, Ярослав Геляс, Юрій Горуля, Юрій Фекета, Станіслав Мойсеєв, Віктор Аведіков, Лесь Гриб, Іван Марушко, Олександр Саркисья, Анатолій Філіппов, Валентин Івченко та багато інших.
На сьогодні у театрі працюють народні артисти України, такі як Анатолій Філіппов, Марія Харченко, Лариса Білак, заслужені артисти України Ярослава Мелець, Травня Геляс, Людмила Іванова, лауреати обласної премії імені братів Шерегіїв Василь Шершун, Михайло Фріщенко, Людмила Котик, Олександр Мавріц. Гастролювали актори у безліч, не лише міст, а й країн. Наприклад, вистави театру дивилися глядачі Румунії, Молдови, Литви, Естонії, Білорусі, Казахстану, Польщі, Австрії.
Сьогодні творчий колектив продовжує славну традицію українського музичного театру. У репертуарі Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру є такі твори, як «Танго для тебе» братів Шерегіїв, «Ханума» Г. Цегареллі, «Банкрут» М. Старицького, «Наталка Полтавка» І. Котляревського, «Судний час» Івана Козака, «За ревізією» М. Кропивницького.
Як театр отримав свою сучасну назву?
У 2011 році за рішенням обласної ради театру вирішують присвоїти ім’я братів Шерегіїв. Назва ж театру змінилася на звичну вже багатьом, а саме Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв. Згідно з наказом Міністерства культури України від 2016 року, театру надають новий статус, а саме академічний.
Цей театр є перлиною Закарпаття, яка кожен рік дарує щастя всім відвідувачем. За час свого існування у стінах театру грали як жартівливу комедію, так і серйозні п’єси. До того ж, театр несе культуру в маси, а чи не це основна роль театру? Просвітлювати людей та давати їм можливість доторкнутися до світу мистецтва. Саме тому Закарпатський академічний театр такий важливий для всієї області.
