На Закарпатті існувало та існує безліч театрів. Але є серед них такий собі театр-родзинка, що називався Державний театр Карпатської України “Нова сцена”. Більше того, саме завдяки цьому театру колись Хуст набув слави театрального міста. То коли ж було створено Державний театр Карпатської України “Нова сцена”? Чому він був таким популярним? І що сталося з ним? Про це й йтиметься у цій статті на uzhhorod.in.ua.
Перший театр Закарпаття
Ініціатором створення першого професійного театру Закарпаття під назвою Руський театр товариства “Просвіта” був голова театральної комісії “Просвіти” Августин Волошин. Офіційно цей театр було відкрито 15 січня 1921 року. Перша вистава, яка була зіграна на їх сцені, називалася “Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці” за драмою Михайла Старицького. Руський театр товариства “Просвіта” проіснував близько десяти років. Матеріальні потреби, а також політичне цькування його працівників навколо мовного питання та внутрішнього розбрату призвели до того, що у грудні 1929 року театр було закрито.
Але до чого тут Державний театр “Нової сцени”? Насправді саме Руський театр товариства “Просвіта” став ідейним прабатьком та одним із головних театрів для поштовху створенняДержавного театру Карпатської України “Нова сцена”.
Початок історії театру “Нової сцени”
Першим українським професійним театральним колективом в області, організованим на базі місцевих артистичних сил, став саме Український театр “Нова сцена”, який розташовувався у Хусті. Його прабатьком став студентський аматорський театр “Верховина” та аматорський театр “Веселка”. Творчий склад цих театрів базувався здебільшого на випускниках різних театральних курсів. Основна частина – це вихідці із Руського театру товариства “Просвіта” в Ужгороді.
З’явився театр у лютому 1934 року з ініціативи братів Юрія-Августіна та Євгена Шерегієвих. Насправді спочатку виник Крайовий хор пластунів, який складався здебільшого з вчителів – старших пластунів. Також цей Крайовий хор мав драматичну секцію. Першою виставою, яку мали представити брати Шерегії в Хусті, є опера “Запорожець за Дунаєм”. Це був дуже святковий та знаменитий момент в історії становлення у краї українського національного театру, що свідчить про абсолютно новий етап розвитку театрального мистецтва в області. Також ця опера свідчила про усунення вектора від Руського театру товариства “Просвіта” в Ужгороді до Українського театру “Нова сцена”, орієнтованого на місцевих артистів.
На початку 1936 року колектив отримав нову назву, а саме “Нова сцена” при філії “Просвіта” в Хусті, а як юридичний суб’єкт він був зареєстрований через два роки. Так, лише 1 травня 1938 року театр “Нова сцена” з’явився в документах, як нова установа. Того ж року його назву в угоді було змінено на Український театр “Нова сцена”. Тут Юрій-Августин Шерегій був одночасно артистом, директором та режисером. Співзасновником та постійним членом “Нової сцени” був його брат Євген Шерегій. Він як і брат був у кількох ролях – диригент, композитор, актор і музичний педагог.
У 1936 році театр “Нова сцена” вирушає у гастролі Закарпаттям, де показує різножанровий репертуар, а вистави вперше йшли українською мовою. Без жодної державної субсидії театр дав близько 60 вистав. У 1937 році вони повернулися з успішних гастролей, а багатьох акторів почали навіть впізнавати на вулицях.
Подальша історія театру
У червні 1938 року трупа “Нової сцени” з 30 осіб під керівництвом Юрія-Августина Шерегія здійснила гастрольну поїздку до Праги, де протягом двох тижнів у театрі “Акрополіс” продемонструвала оперу “Запорожець за Дунаєм” Семена Гулака-Артемовського, драми “Марус ” та “Сорочинський ярмарок” Михайла Старицького, “Флірт та кохання” Юрія Грома. Про ці гастролі писали всі державні чеські газети. Наприклад, газета “Pravo Lidu” вітала з великою добротою “Нову сцену” і підкреслювала, що це об’єднання зародилося як аматорський театр, але своїм рівнем цей колектив цілком художній і міг бути взірцем для деяких артистів визнаних сценою. Культурна висота, яка була досягнута цим театром, ґрунтується на тому, що будують віддані працівники. Особливо добре відгукувалися про вчителів, які не гналися за невибагливою дешевою посмішкою, але присвячуються своєму духовному покликанню.
З квітня до листопада 1938 року “Нова сцена” була у становищі пересувного театру. Згодом її управа звернулася з поданням до голови Української Центральної Народної Ради Августина Волошина про відновлення у Хусті діяльності театру як професійного та постійного. Ініціативна група “Нової сцени” у складі братів Шерегіїв та І. Шутка розпочала переговори з освітнім референтом, начальником міністерства культури, школи та народної освіти А. Штефаном про доцільність державного фінансування театру.
Для таких цілей було терміново складено кошторис. 23 листопада 1938 року у Хусті зібралися всі актори, яких було запрошено. Дирекція театру ж у свою чергу підписала з ними контракт на період 1938-1939 років, як із професіоналами та щомісячними виплатами. До театрального складу увійшли: актор оперетковий та драматичний шеф-режисер Микола Аркам, адміністратор Михайло Баланчук, директор та драматург Юрій-Августин Шерегій, актор та диригент Євген Шерегій, Академічний маляр Марія Тушицька та академік Михалевич.
На жаль, недовго проіснував Державний театр Карпатської України “Нова сцена”, адже на порозі була Друга світова війна. 15 березня 1939 року відбулася окупація Закарпаття угорськими військами. Було скликано розширене засідання театрального колективу, на якому було оголошено про вимушений саморозпуск. Все майно театру, таке як декорації, реквізити та костюми було конфісковано окупаційною владою.
Репертуар театру “Нова сцена”
У стінах театру було зіграно багато творів. Наприклад, “Наталка Полтавка” Миколи Лисенка, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці” Михайла Старицького, “Місяць та зірки” Миколи Чирського, “Над Дніпром” Олександра Олеся, “Гайдамаки” Тараса Шевченка, “Катерина” Миколи Аркаса, “Страшна помста” Спиридона Черкасенка, “Остап Хмара” Юрій Горліса-Горського, “Юрко” Володимир Либовицький. Це не весь список творів, який зіграла трупа “Нова сцена”. І зіграти вони могли в рази більше, адже театр “Нова сцена” складався переважно з талановитих та завзятих молодих людей. На превеликий жаль, світ не побачив більше їхнього театрального таланту через політичні причини. Але, незважаючи на таку коротку історію театру, він залишив величезний відбиток в історії не лише Закарпатської області, а й усієї України. Багато театральних труп досі рівняються на майстерність цих молодих людей. Загалом вплив Державного театру Карпатської України “Нова сцена” важко оцінити навіть у ХХІ столітті.
