15 травня 2019 року у французький прокат вийшов фільм «Холодна кров». В Україні він більш відомий під назвою «Останній крок». Премʼєра в українських кінотеатрах відбулась 17 жовтня 2019 року. Чим же особлива ця стрічка? Річ у тому, що головну роль в ній зіграла легендарна кінозірка Жан Рено. Але найцікавіше те, що зйомки відбувалися в Україні, пише сайт uzhhorod.in.ua.
Про що фільм
Всі знають культовий фільм «Леон», який приніс світову славу Жану Рено. І ось через 30 років історія повторюється.
В усамітненому будиночку в горах живе брутальний кілер Генрі. Він вирішив відійти від своїх «брудних» справ та прожити залишок життя в єднанні з природою та самим собою.
Але доля вирішує інакше. Одного дня до його будиночка стукає знесилена поранена молода дівчина Мелоді. Вона потрапила в мотосанну аварію та в пошуках допомоги знаходить схованку Генрі. Колишній кілер зовсім не зрадів випадковій гості, але все ж вирішує допомогти їй, лікує дівчину та піклується нею. В той же час за десятки кілометрів від будинку в горах поліція розслідує загадкове вбивство відомого бізнесмена. Як сплетуться ці сюжетні лінії та чим закінчиться історія, пропонуємо подивитись у фільмі «Останній крок».
Як готувались до зйомок в Україні
У лютому 2016 року було заявлено, що Жан Рено зніметься в новому фільмі Фредеріка Петіжана. Спочатку планувалось знімати кіно у Франції, Канаді та Великобританії.
Але в жовтні 2017 року Петіжан приїхав в Україну, щоб розглянути альтернативні локації для зйомок. Він був дійсно вражений побаченим, природа українських Карпат була дуже подібна до канадських пейзажів. Та враховуючи те, що знімати в Україні буде набагато дешевше, рішення було прийняте одностайно.
Часу залишалось небагато. Старт зйомок був назначений на лютий 2018 року. Затягувати було не можна, адже події у фільмі відбуваються взимку. Знімати історію про мотосані в Україні пізніше було неможливо, все ж таки, це не Канада.
Так як в зазначеній локації – біля озера Синевир – не знайшлось ніякою споруди, яку можна б було облаштувати як сховище втомленого кілера, було вирішено збудувати спеціальний будинок. Пішохідна стежка навколо озера була перекрита, готелі для акторів та знімальної групи заброньовано. Також були визначені та підготовані певні локації в Києві, адже декілька епізодів планувалось зняти в столиці.
Як проходили зйомки
Фільм «Останній крок» – це командна робота. Над ним працювало одразу декілька авторів Серед них: сценарист та режисер Фредерік Петіжан, оператор та композитор-постановник Тьєррі Арбогаст (який знімав свого часу славнозвісного «Леона» та фільми Люка Бессона), продюсери Лоран Тальрон, Оліас Барко, Корін Бенішу, Флоранс Моос та Олег Герман.
Великий внесок у стрічку зробив український художник-постановник Іван Левченко.
На Закарпатті всі зйомки проходили біля озера, в оточенні столітніх смерек. Лише одного разу команда поїхала до урочища «Чорна ріка», де зняла декілька епізодів.
Зйомки почались зі сцени аварії на мотосанях. Відзняли все з каскадерами, потім на майданчик приїхала Сара Лінд – канадська акторка, яка зіграла головну жіночу роль, – Мелоді. Вже ввечері прилетів Жан Рено. Зранку всі приступили повним ходом до роботи.
З погодою можна сказати, що поталанило, навіть занадто. За задумом, повинно було бути холодно та сніжно, але мороз по-справжньому лютував. В деякі дні стовпчик термометра спускався до позначки -28°C.
Разом з головними героями, в фільмі також знімались американський актор Гарі Дурдан, британці Том Хоппер та Джо Андерсон, а також українські актори: Маргарита Бурковська, Ігор Цишкевич, Олег Цишкевич, Лариса Руснак.
Окрім Закарпаття, зйомки проходили і в Києві. Тут вже було складніше облаштувати ізольовану зону без випадкових перехожих. В основному знімали в павільйоні, в приміщенні старого фітнес-центру. Але були епізоди на київському вокзалі. Всі переживали, як все пройде, адже знімали вдень. Охорону посилили та поставили з боку перону старваген, через якого заводили Жана Рено. Все пройшло добре, ніхто з перехожих не помітив зірку.
В Україні знімальна група провела майже місяць. Графік був доволі щільний. В 7:30 вже всі були на гримуванні, потім 12 годин зйомок, готель, вечеря і сон.
Однією з частин промо, з метою збільшення ажіотажу навколо фільму, була заборона Жану Рено давати будь-які інтервʼю, в також робити фото декорацій та акторів в костюмах.
Але в останній день зйомок біля озера Жан Рено все ж таки влаштував фотосесію з усіма бажаючими. А директор національного природного парку «Синевир» Микола Дербак на знак поваги подарував актору картину із зображенням символічного для України озера та вручив йому свідоцтво почесного гостя парку (zakarpattya.net.ua)
Враження головного актора від поїздки в Україну
Вся українська сторона дуже переймалась напередодні приїзду французської кінозірки. Але дарма. Жан виявився доволі скромним та простим у спілкуванні.
Працівники готелю згадують, як Рено після першої ночі попросив винести з номера годинник. Він дуже вибачався та перепрошував, просто пояснив, що його дуже відволікає цей цокіт вночі.
Не раз Жан захоплювався красою природи. Звичайно, він багато подорожував та бачив і не таке, але українські пейзажі прийшлись йому до душі. Засмутився, що через щільний графік не встиг відвідати інші визначні місця в Україні та сподівається, що в майбутньому ще буде нагода приїхати сюди ще:
«Це було справжнім приємним шоком потрапити в Карпати. Там надзвичайно красиво. Кожного дня перед нами поставав справжній магічний ліс… Українці були дуже добрими до нас, і я справді почувався щасливим. Я сподіваюся, що ми зможемо знайти тут іще якісь нові проекти, адже країна та люди надзвичайно відкриті.»
Менеджер готелю Костянтин Пилип згадував, що Жан був дуже привітним, завжди вітався з персоналом, а десь через тиждень після приїзду навіть казав по-українськи «добрий день» та «дякую».
Любив актор неспішно повечеряти за келихом червоного вина, на якому він дуже добре розуміється. Агент Жана навіть називає його «Рено-вікіпедія», адже про вино він може говорити годинами.
А ось українська національна кухня французу не зайшла. Він пробував борщ із салом, банош та інші закарпатські блюда. Але в основному віддавав перевагу європейській кухні. Дуже вихваляв стейки, що куштував в Києві.
Український продюсер фільму Олег Герман розповідав, що Жан Рено з радістю прийняв запрошення на зустріч з тогочасним президентом України Петром Порошенком.
При чому зазначив, що якось у зустрічі з Президентом США Бараком Обамою Жан відмовив.
Реакція на фільм
Все ж таки у стрічці виявилось багато кліше. Образ кілера, романтичний підтекст, кримінальна паралельна лінія та сам Жан Рено в головній ролі. Дива не сталося.
Фільм сприйняли прохолодно як глядачі, так і критики.
Спочатку наче все йшло добре. Інтригуюча послідовна завʼязка, майже відсутність діалогів та надзвичайні за красою зйомки зимової природи.
Потім сюжет помітно сповільнюється, репліки подекуди стають натягнуті, а кульмінація і геть занадто передбачувана.
Якщо в Україні дивились стрічку із захопленням, помічаючи у кадрі знайомі місця, то для вимогливого західного глядача фільм виявився майже провальним.
Не обійшлось і без кіноляпів. То автентичний карпатський плед на ліжку в канадському будиночку, то автомат з їжею в поліцейському відділку, де можна розгледіти українське печиво.
Особливо уважні також помітили, що акцент мови акторів не відповідає персонажам. Так поліцейський із Нью-Йорка на атлантичному узбережжі опинився чомусь у тихоокеанському штаті.
Але, незважаючи ні на що, цей фільм став особливим принаймні для українського кінематографу. Досвід роботи з такими професіоналами – неоціненний здобуток. Ще одним міжнародним проєктом став фільм українсько-словацька стрічка «Межа».
Під час зйомок стрічки «Останній крок» ходили чутки, що це стане останнім кроком і в карʼєрі Жана Рено. Але він спростував цей факт: «Мої плани? Мої плани – полетіти завтра до Піренейських гір між Францією та Іспанією для нового фільму, і потім продовжувати. Це мої професійні плани».
І актор стримав слово. Після цього в фільмографії актора зʼявилось ще чотири пункти: «Поліна і таємниця кіностудії», «Мала з характером», «Остання місія Пола В.Р.» та «Ліфт».
Тож бажаємо Жанові подальших творчих успіхів та завжди раді бачити його в гостях.
